Група 15

Тема 12		Монтаж та заміна середніх анкеровок і поздовжнє регулювання  контактної підвіски 24 години
31.03	1	Техніка безпеки при виконанні робіт.
31.03	2	Монтаж середніх анкеровок компенсованих та напівкомпенсованих підвісок.
7.04	3	Заміна троса середньої анкеровки контактного проводу.
14.04	4	Заміна троса середньої анкеровки несучого троса компенсованої контактної підвіски.
21.04	5	Поздовжнє регулювання ланцюгової підвіски з контактним проводом розкатаним поверху та понизу. Тематична атестація

  




Середнє анкерування

напівкомпенсованих та компенсованих підвісок

(іформація для актуалізації знань отриманих на уроках теоретичного циклу)

Щоб запобігти  можливим небажаним переміщення проводів у сторону одного з компенсаторів, приблизно в середині анкерної ділянки улаштовують спеціальний вузол контактної підвіски, який називається середнім анкеруванням. У напівкомпенсованих підвісках середнє анкерування роблять тільки для контактного провода (мал.) в компенсованих – для контактного провода і несучого троса (мал. ). 

Довжину анкерної ділянки L_ау визначають виходячи з умови, щоб зміна натягу компенсованих проводів в анкерній ділянці внаслідок реакції консолей, струн і фіксаторів не перевищувало для контактних проводів ± 15% і для несучих тросів ± 10% (на швидкісних ділянках ± 5%) номінального їх натягу, створюваного компенсаторами.

Схема анкерної ділянки напівкомпенсованої (а) і компенсованої підвіски (б):

1 – компенсатор; 2 – анкерна опора; 3 – несучий трос; 4 і 6 середнє анкерування контактного провода і несучого тросу; 5 – контактний провід.

Визначимо, чому може змінитися натяг проводів в анкерній ділянці. У напівкомпенсованих ланцюгових підвісках на натяг контактного провода великий вплив роблять струни. При зміні температури повітря довжина контактного провода також змінюється, по цій причині контактний провід переміщується вздовж анкерної ділянки. Відповідно, струни змонтовані вертикально при середній температурі повітря для даного району, нахиляються в площині підвіски (мал.). Причому, чим дальше струна встановлена від середньої анкеровки і чим більше температура змінилася у порівнянні з середньою, тим більша струна нахилиться. У результаті нахилу струн в контактному проводі виникнуть додаткова натяг, направлені вздовж контактного провода, який буде додаватися (або відніматися при t > t_ср) з нормальним натягом контактного провода , створюваним компенсатором. Натяг залежить від довжини струни, кута її нахилу у вертикальній площині і вертикальному навантаженні на струну . Остання в свою чергу залежить від довжини струнового прольоту і стріли провису контактного провода. Найбільша зміна натягу контактного провода при відхиленні температури від середньої відбувається в прольотах, розташованих у середньому анкеруванні контактного провода, найменша – в прольотах біля компенсаторів.

На натяг контактного провода аналогічно впливають фіксатори, коли при поздовжньому переміщенні провода вони виявляються не перпендикулярними в плані до осі колії.

У компенсованих ланцюгових підвісках струни і фіксатори менше впливають на натяг контактного провода, тому що при зміні температури відбувається одночасне поздовжнє переміщення як контактного провода так і несучого троса.

На кривих ділянках колії натяг компенсованого несучого троса залежить від розташування в плані поворотних консолей. При відхиленні від свого нормального положення консолі, подібно до фіксаторів, змінюють натяг несучого тросу.

У напівкомпенсованій підвісці трос середнього анкерування (звичайно сталемідний або стальний перерізом 50-70 мм/кв) до несучого тросу кріплять трьома затискачами (з’єднувальними) К – 054 (байдрадка) з кожної сторони (мал.), а до контактного проводу спеціальним затискачем, який називається – затискач середнього анкерування. К – 051 (рибка). Трос середнього анкерування після спуску з несучого тросу закріплюють на контактному проводі, а потім знову піднімають на несучий трос. Відстань між затискачами приймають не менше 300 мм. Середнє анкерування виконують в середині анкерної ділянки, посередині прольоту. Перед закріпленням затискача середнього анкерування на контактному проводі  трос середнього анкерування вигинають у формі жолоба затискача, виходи троса з затискача повинні бути плавними та без перекосів. Гайки які розташовують зі сторони щоки, яка має різьбу надійно затягують.

У компенсованій ланцюговій підвісці середнє анкерування роблять у двох прольотах (мал.): одну з поворотних консолей закріплюють нерухомо за допомогою троса середнього анкерування 2 несучого троса, заанкерованого жорстко на опорах з відтяжками 5, і жорстко кріплять до неї несучий трос 1. Середнє анкерування контактного провода 4 виконують за допомогою двох відрізків біметалевого троса 3 перерізом не менше 70 мм², які закріплюють на несучому тросі. Максимальний натяг середньої анкеровки несучого троса компенсованої підвіски не повинно перевищувати 10 кН.

Мал..

Схема середнього анкерування компенсованої ланцюгової підвіски:

1 – несучий трос; 2 – трос середнього анкерування несучого тросу; 3 – трос середнього анкерування контактного проводу; 4 – контактний провід; 5 – опори з відтяжками.

Довжину кожної гілки троса середньої анкеровки контактного провода як компенсованої так і напівкомпенсованої підвіски приймають не менше 10-кратної мінімальної відстані між контактним проводом і несучим тросом цього прольоту.

(Виробниче навчання)

ТЕМА№ 11.1 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ

При виконанні робіт без обмеження руху поїздів до установки на колію ізолююча знімна вишка повинна бути обгороджена, біля неї постійно повинно перебувати не менше чотирьох чоловік, включаючи керівника робіт і працюючих нагорі електромонтерів.

На робочій площадці вишки повинно перебувати не більше двох чоловік. Виконувати роботу з вишки можна тільки в тому випадку, якщо вона стійка, особливо при установці її на землю, тому що рама її не має перекосів і всі чотири колеса торкаються рейок або землі.

Заземлююче червоне колесо знімної вишки при роботах під напругою повинне перебувати на тяговій рейці. Коли вишка стоїть не на рейках, заземлюючий пояс її повинен бути з'єднаний з тяговою рейкою мідної шунтуючою перемичкою перерізом не менше 50 мм²

Перед підйомом на вишку варто переконатися в тому, що її робоча площадка не торкається проводів.

До початку робіт під напругою електромонтер із групою IV під безпосереднім наглядом керівника робіт повинен після огляду вишки піднятися наверх і випробувати її ізоляцію Забороняється випробування ізоляції в місцях секціонування. По команді керівника робіт виконавець, перебуваючи в каретці вишки на якомога більшій відстані від частин контактної мережі, торкається гаком шунтуючої штанги до фіксатора (не ближче 1 м від шапки ізолятора) або до струни (мал. 18).

Забороняється торкатися гаком безпосередньо до троса або контактного проводу.

Після випробування ізоляції при знятій шунтуючій штанзі виконавець, перебуваючи на якомога більшій відстані від струмоведучих частин, дозволяє помічникові піднятися на робочу площадку.

Помічник перед підйомом на робочу площадку або спуском з неї повинен переконатися в тому, що електромонтер, що перебуває нагорі, не торкається частин під напругою і шунтувальні штанги зняті. Після цього він повинен попередити виконавця словами «Не торкайся, піднімаюся» або «Не торкайся, спускаюся»

У процесі роботи під напругою підйом на вишку або спуск із неї можуть здійснювати відразу два електромонтери за умови, що підйом або спуск відбуваються по різних сторонах вишки одночасно. Підйом і спуск варто виконувати по команді при знятих шунтувальних штангах і відсутності торкання проводів огородженням вишки тільки при повній її зупинці. Якщо працюючі спускаються або піднімаються на вишку по одному, то помічник виконавця робіт повинен спускатися першим, а підніматися другим.

  У місцях зі зменшеними габаритами дозволено опускатися на щаблі сходів вишки по обидва боки, але не нижче границі верхнього шунтуючого пояса.

  Перед початком роботи необхідно виконати основне правило:

завісити дві шунтувальні штанги на контактні проводи.

Для ділянок постійного струму дозволяється завішувати одну шунтувальну штангу за винятком місць, де можуть бути різнопотенціальні елементи (ізолюючі сполучення, секційні ізолятори і т.п. ). (мал. 19)

Для підйому з вишки на несучий трос варто застосовувати дерев'яні начіпні сходи довжиною не більше 3 м. На лініях змінного струму чотири верхні сходини сходів і начіпних гаків повинні бути зашунтовані металевим шунтом (проводом).

   Дозволяється під час роботи ставати на огородження вишки При цьому необхідно попередньо надійно закріпитися карабіном запобіжного пояса за провода або конструкції контактної мережі.

При виконанні робіт під напругою до подачі команди про пересування вишки по рейках виконавець зобов'язаний:

попередити помічника про майбутнє зняття шунтувальних штанг;

переконатися, що помічник припинив роботу і не торкається частин контактної мережі;

зняти шунтувальні штанги.

Пересування вишки з електромонтерами повинно здійснюватися тільки по рейках і по команді електромонтера, що перебуває нагорі, плавно, без поштовхів і різких зупинок, зі швидкістю не більше 5 км/год.

 Під час підйому на вишку, роботи і спуска з неї, особливо на кривих ділянках колії, необхідно утримувати  вишку від  переміщення і перекидання.

Подавати на робочу площадку інструмент або матеріал дозволяється третій особі тільки по команді виконавця після того, як робота нагорі припинена і шунтувальні штанги зняті з контактної мережі.

При швидкості вітру більше 12 м/с виконувати роботу з вишки можна тільки при знятій з контактної мережі напрузі, при цьому повинні бути вжиті заходи проти її перекидання.

  При виконанні з вишки робіт всіх категорій забороняється:

установлювати вишку на колію так, щоб порушувався зв'язок між сигналістом і бригадою;

перебувати на робочій площадці при пересуванні вишки по землі, шпалам або баластовій призмі, пересувати вишку при встановлених шунтувальних штангах;

проводити роботи, при яких на верхню частину вишки передаються зусилля більше 150 Н (15 кг/с), що викликають небезпеку її перекидання;

установлювати її при зніманні з колії для пропуску поїздів у межах габариту рухомого складу;

знімати вишку на сусідню колію в тому випадку, якщо відсутнє попередження про роботу вишки на цій колії, а також при однобічному русі;

зупиняти вишку на ізольованому рейковому стику;

працювати з вишки в місцях, де перевищення однієї рейки над іншою більше 50 мм, без вживання додаткових заходів проти її перекидання.

При роботах з ізолюючих знімних вишок під напругою забороняється:

виконувати роботи при звисанні з робочої площадки яких-небудь предметів нижче верхнього шунтуючого пояса (мал. 20);

торкатися при завішених шунтувальних штангах безпосередньо або через які-небудь предмети до знімної вишки вище заземлюючого пояса (рис 21).

Контрольні запитання:

1.           Який склад людей, які постійно повинні знаходитись біля знімної вишки, їхні обов’язки?

2.           Який порядок піднімання і спускання з вишки? Для чого він так установлений?

3.           Яке основне правило електробезпеки при роботі з вишки?

4.           Що забороняється при виконанні з вишки робіт всіх категорій?

5.           Що забороняється при роботах з вишки під напругою?

ТЕМА№11.2 Монтаж середньої анкеровки напівкомпенсованої підвіски

Середні анкеровки. Такі анкеровки напівкомпенсованої ланцюгової підвіски, що має два контактні дроти, виконують так, як показано на мал. 1. Трос середньої анкеровки стале-мідний або сталевий перетином 50— 70 мм² до несучого троса кріплять трьома затискачами з кожної сторони, а до контактного дроту — спеціальним    затискачем середнього анкерування

Мал. 1 Середня анкеровка напівкомпенсованої підвіски

Трос середньої анкеровки після спуску з несучого троса закріплюють спочатку на одному контактному дроті, потім на іншому і потім знову піднімають на несучий трос. Відстань між затисками приймають не менше 300 мм. Довжина кожної з гілок троса середньої анкеровки повинна бути не менш десятиразової мінімальної відстані між несучим тросом і контактними дротами даного прольоту. Трос середньої анкеровки до контактних дротів кріплять у середині прольоту. При подвійній підвісці трос середньої анкеровки, спустивши його з несучого троса, спочатку кріплять до допоміжного троса, потім до контактного дроту і знову до допоміжного і несучого тросів. Перед закріпленням затиску середньої анкеровки на контактному дроті трос середньої  анкеровки згинають за формою жолоба затиску, виходи троса із затискача плавними і без перекосів. Гайки, які розташовують з боку щоки, що має різьблення, надійно затягують.

ТЕМА№11.2  Монтаж середньої анкеровки  компенсованої підвіски.

Мал. 2 Середня анкеровка компенсованої підвіски

Схема середньої анкеровки ланцюгової підвіски: а — напівкомпенсованої, б— компенсованої;  /, 2 і 3 — опори для кріпленні   підвіски   і тросів, 4 — додатковий   трос, 5 — похилі зв'язки.

При компенсованій ланцюговій підвісці середню анкеровку виконують в двох прольотах (мал. 2). Контактний дріт кріплять до несучого троса в обох прольотах, застосовуючи похилі відрізки з сталимідного троса перетином 50 мм². Середню анкеровку несучого троса використовоють на опори з відтяжками допоміжним тросом (сталемідний трос з перетином 70 мм²). На середній опорі основний і допоміжний троси кріплять в загальному сідлі. При біметалічному несучому тросі його середню анкеровку іноді виконують по схемі простого сполучення анкерних ділянок

   Схема середньої анкеровки ланцюгової підвіски: а — напівкомпенсованої, б— компенсованої;  /, 2 і 3 — опори для кріпленні   підвіски   і тросів, 4 — додатковий   трос, 5 — похилі зв'язки.

ТЕМА11.3 ЗАМІНА ТРОСА СЕРЕДНЬОЇ АНКЕРОВКИ КОНТАКТНОГО ПРОВОДУ

1. Склад виконавців

Електромеханік або електромонтер 6 розряду ... 1

Електромонтер 4 розряду .................................... 2

Електромонтер 3 розряду .................................... 2

Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1.Під напругою із застосуванням ізолюючої знімної вишки; з викорис­танням навісної драбини 3 м; з підійманням на висоту.

2.2.Без перерви руху поїздів; з огородженням місця робіт сигналістами і з видачею попереджень поїздам про роботу знімної вишки.

2.3.З розгортанням бухти з проводом і демонтажу троса середньої анкеровки довжиною більше 5 м - у міжпоїздні інтервали тривалістю 15 - 20 хв., за узго­дженням з енергодиспетчером.

2.4.За нарядом і повідомленням енергодиспетчера із зазначенням місця, часу і характеру робіт. При роботі на станційних коліях - за узгодженням з черговим по станції, на перегоні та головних коліях станції, а також на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним диспетчером.

3. Механізми, прилади, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і сигнальні приладдя

Знімна ізолююча вишка, шт........................................ 1

Драбина навісна 3 м, шт.............................................. 1

Штанга заземлювальна, шт......................................... 1

Рукавички діелектричні, пара .................................... 1

Пояс запобіжний, шт................................................... З

Каска захисна, шт........................................................ 5

Жилет сигнальний, шт................................................. 5

Радіостанція переносна, шт......................................... 1

Сигнальні приладдя, компл......................................... 1

Набір інструмента електромонтера контактної мережі, компл  1

Медична аптечка, компл.............................................. 1

4. Норма часу на одну анкеровку, люд. год.

Підвіска	Контактний провід
	Одиночний	Подвійний
Напівкомпенсована	4,68	5.04
Компенсована	5,67	6.03

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1.Напередодні робіт передати заявку енергодиспетчеру на виконання робіт під напругою з застосуванням ізолюючої знімної вишки і видачу попереджень поїздам про роботу знімної вишки, із зазначенням часу, місця і характеру робіт.

5.2.Одержати наряд на проведення робіт і інструктаж від особи, що видала наряд.

190

5.3.Відмотати з барабана відрізок тросу ПБСМ-70 потрібної довжини з за­пасом по 0,5 м з урахуванням петлі на кожен кінець, що закріплюється на несу­чому тросі. Середня анкеровка контактного проводу виготовляється з біметалі­чного троса перерізом не менше 70 мм². Довжина кожної вітки троса середньої анкеровки повинна бути не менше десятикратної мінімальної відстані між кон­тактним проводом і несучим тросом того ж прольоту.

5.4.Для напівкомпенсованої підвіски (рис. 3.3) кінці троса середньої анке­ровки (1) зігнути у виді петлі (2) і з'єднати з основним проводом дротовим бан­дажем (3). Установити на петлях по три затискача (4) для підвіски з двома кон­тактними проводами чи по 2 - для підвіски з одиночним контактним проводом. У середині зігнути трос вручну за формою жолобка затискача середньої анкеровки (деталь КС-051), установити на тросі два таких затискача (5) для підвіски з двома контактними проводами на відстані 300 мм один від одного.

Для компенсованої підвіски заготовити два відрізки троса того ж перерізу довжиною по 16 м. На кінцях обох відрізків, що закріплюються на несучому тросі, зігнути петлі і установити затискачі точно так само, як і для напівкомпенсованої підвіски, а на другому кінці - один чи два затискачі середньої анкеровки (деталь КС-051), тим же порядком.

Перед установкою перевірити затискачі, прогнати різьбу і нанести на неї змащення.

Рис. 3.3. Схема заготівлі троса для середньої анкеровки контактного проводу:

а) для закріплення на несучому тросі; б) для закріплення на контактному проводі. 1 - трос середньої анкеровки; 2 - петля; 3 - бандаж; 4 - затиск з'єднувальний (деталь КС-054); 5 - затискач середньої анкеровки (деталь КС-051)

5.5.        Згорнути трос у бухту діаметром не більше 1,0 м, підв'язуючи дротом
кожен виток до інших витків у 2 - 3 місцях, крім того установити на бухті в 3 - 4
місцях загальне кріплення усіх витків.

5.6.   Підібрати інструмент, захисні засоби і монтажні приладдя, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх і підготовлені бухти в транспортний засіб, організувати доставку разом з бригадою до місця роботи.

5.7.Повідомити енергодиспетчера про час, місце і характер робіт, переко­натися у видачі попереджень поїздам про роботу знімної вишки. При роботі на станційних коліях - погодити її виконання з черговим по станції, оформивши запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі" ф. ДУ-46, а на ділянках обладнаних диспетчерською центра­лізацією - з поїзним диспетчером.

5.8.Після прибуття на місце роботи провести всім членам бригади цільовий інструктаж з охорони праці з розписом кожного в наряді. Чітко розподілити обо­в'язки між виконавцями.

5.9.Визначити порядок огородження знімної вишки і виставити сигналістів. Перевірити зовнішнім оглядом технічну справність знімної вишки, при необхід­ності, очистити ізоляційні деталі від пилу і забруднення, установити вишку на колію і випробувати її ізоляцію робочою напругою.

5.10.      Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Виконання робіт.

6.1.1.     Установити знімну вишку під стару середню анкеровку.

6.1.2. Установленим порядком виконавцю і його помічнику, рухаючись по різних боках вишки, підняти на робочу площадку підготовлену бухту з тросомсередньої анкеровки. Завісити шунтуючі штанги на контактний провід, потім -
триметрову драбину на несучий трос.

Роботи з розкочування бухти з тросом виконувати в міжпоїздний інтервал тривалістю 15 - 20 хв., погодивши його з енергодиспетчером.

6.1.3.Виконавцю піднятися по навісній драбині і закріпити на несучому тросі кінець нового троса середньої анкеровки, за допомогою встановлених на ньому з'єднувальних затискачів (деталь КС-054), поруч із затискачами старого троса анкеровки.

6.1.4.Поступово, розмотуючи бухту, звільняти від в'язання по одному витку і прикріплювати трос нової середньої анкеровки в'язальним дротом до троса ста­рої через кожні 2 м.

6.1.5.За командою виконавця робіт вишку повільно пересувати при завіше­ній одній із шунтуючих штанг. При пересуванні, шунтуючі штанги встановлюють по черзі, по напрямку руху вишки, причому штангу знімають із проводу щораз тільки після установки другої шунтуючої штанги ізолюючої знімної вишки.

Завісити триметрову драбину на несучий трос в місці кріплення до нього другого кінця троса середньої анкеровки.

6.1.6.  Закріпити другий кінець на несучому тросі. Від'єднати від несучого
троса кінець старої анкеровки і змотати в бухту діаметром не більше 1,0 м, по-
ступово знімаючи в'язальний дріт між новим і старим тросами і підв'язуючи ко-
жен виток до попереднього. По закінченні змотування установити 3-4 загальні
кріплення усіх витків.

          Роботи зі змотування зношеного троса середньої анкеровки виконувати в міжпоїздний інтервал тривалістю 15-20 хв, погодивши її з енергодиспетчером.

Під час змотування троса вишку переміщати при завішеній одній із шунту­ючих штанг (див. п.6.1.5.). Бухту зі зношеним тросом опустити на землю.

Демонтаж зношеного троса середньої анкеровки можна вести в два етапи: половину змотаного і ув'язаного в бухту троса відрізати в затискачі на контакт­ному проводі і опустити бухту на землю, потім так само демонтувати другу час­тину зношеного троса.

6.1.7. Зробити регулювання середньої анкеровки шляхом зсуву затискачів на несучому тросі, установивши однакове тяжіння в вітках анкеровки. Перевірити положення контактного проводу по висоті. Положення контактного проводу повинне залишитися колишнім.

Примітка. Заміна кожної з віток середньої анкеровки контактного проводу компенсованої підвіски ведеться по черзі, спочатку в одному прольоті, потім у другому, тим же порядком, як середньої анкеровки напівкомпенсованої підвіски.

7   Закінчення робіт.

7.1.Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і за­вантажити їх в транспортний засіб.

7.2.Прибрати знімну вишку з колії, встановити її з польової сторони опори і замкнути струбциною на замок.

7.3.        Зняти сигналістів, що огороджують місце робіт.

         7.4.Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт. При роботі
на станції оформити запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, при-
строїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі*' ф. ДУ-46.

7.5.        Повернутися на виробничу базу ЕЧК.

ТЕМА№11.4 ЗАМІНА ТРОСА СЕРЕДНЬОЇ АНКЕРОВКИ НЕСУЧОГО ТРОСА  КОМПЕНСОВАНОЇ ПІДВІСКИ

  1. Склад виконавців

Електромеханік або електромонтер 6 розряду ... 1

Електромонтер 5 розряду..................................... 1

Електромонтер 4 розряду .................................... 1

Електромонтер 3 розряду .................................... 1

2Умови виконання робіт

             Робота виконується:

2.1. Зі зняттям напруги із застосуванням робочої площадки автомотриси (автодрезини); з використанням приставної драбини 9 м (при анкеровці на залі­зобетонній конічній опорі) і навісної драбини 3 м; з підійманням на висоту.

2.2.З перервою руху поїздів, у "вікно" тривалістю не менше 1 год.

2.3.За нарядом і наказом енергодиспетчера. При роботі на станційних коліях - за узгодженням з черговим по станції, на перегоні та головних коліях станції, а також на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним дис­петчером.

3. Механізми, прилади, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і сигнальні приладдя

Автомотриса (автодрезина), од................................... 1

Драбина приставна 9 м , шт........................................ 1

Драбина навісна 3 м, шт........................ ,................... 1

Затискач натяжний, шт................................................ 2

Струбцина монтажна, шт............................................ 2

Поліспаст на 20 кН (2000 кгс), шт.............................. 1

Штанга заземлювальна, шт......................................... 2

"Вудка" капронова, шт................................................ 1

Рукавички діелектричні, пара .................................... 1

Пояс запобіжний, шт................................................... 4

Каска захисна, шт........................................................ 4

Жилет сигнальний, шт................................................. 4

Сигнальні приладдя, компл........................................ 1

Набір інструмента електромонтера контактної мережі, компл  1

Медична аптечка, компл.............................................. 1

            4. Норма часу на одну середню анкеровку троса - 7,56 люд. год. 5.   Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1.Напередодні робіт передати заявку енергодиспетчеру на виконання робіт зі зняттям напруги в зоні роботи з застосуванням робочої площадки автомотриси (автодрезини) і надання „вікна" у русі поїздів, із зазначенням часу, місця і хара­ктеру робіт.

5.2.Одержати наряд на проведення робіт і інструктаж від особи, що видала наряд.

5.3.Підібрати необхідні деталі і арматуру, перевірити їх стан, комплектність, прогнати різьбу і нанести на неї змащення.

5.4.Відмотати з барабана в бухту трос марки ПБСМ-70 на два прольоти, приблизно 120 - 130 м_. Один кінець троса закласти в клиновий затискач (деталь КС-035), а на другий кінець троса накласти бандаж. Для закладення в затискач необхідно надягти корпус затискача на трос, потім загнути трос по обрисі клина. Трос повинен входити в затискач по стінці, паралельно осі корпуса. Уставити клин із загнутим по ньому кінцем троса в корпус затискача і, постукуючи по ву­зькому кінці корпуса молотком, посадити клин із тросом на місце. При-посадці стежити, щоб трос щільно облягав клин. Кінець клина повинен виходити з зати­скача не більше 5-10 мм (у противному випадку клин обраний не правильно - не у відповідності з перерізом троса). Виступаючий з корпуса затискача кінець троса довжиною 100 - 150 мм прибандажувати м'яким дротом до основного тросу.

5.5.Підібрати інструмент, монтажні приладдя, захисні засоби і сигнальні приладдя, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх, а та­кож підготовлені деталі і матеріали в транспортний засіб. Організувати доставку разом з бригадою до місця роботи.

Одержати наказ енергодиспетчера з зазначенням про зняття напруги в зоні роботи, закриття колії для руху поїздів, часу початку і закінчення робіт („вікна"). При роботі на станційних коліях погодити її виконання з черговим по станції, оформивши запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, при­строїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі" ф. ДУ-46, а на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним диспетчером. Після закриття колії станції одержати дозвіл чергового по станції, а перегону (колії перегону) - дозвіл поїзного диспетчера на його заняття. На перегін авто­мотриса відправляється на правах господарчого поїзда порядком, встановленим Інструкцією з руху поїздів.

5.7.Після прибуття на місце провести цільовий інструктаж з охорони праці всім членам бригади з розписом в наряді кожного. Чітко розподілити обов'язки між виконавцями.

5.8.Заземлити проводи і устаткування, з яких знята напруга, переносними заземлювальними штангами по обидва боки від місця роботи відповідно до на­ряду.

5.9.Піднятися на робочу площадку автомотриси, підняти і закріпити поручні огородження, привести площадку в робоче положення.

5.10.      Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

 6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1.Розкочування та укладання нового троса в сідло на перехідній опорі.

6.1.1.Зупинити автомотрису біля перехідної опори, середньої анкеровки не­сучого троса. Підняти інструмент і приладдя на площадку.

6.1.2.Підготовлену бухту троса з автомотриси опустити на землю і розко­тити на узбіччі колії від однієї анкерної опори до другої з прошиванням через фіксатор перехідної опори.

6.1.3.Завісити триметрову драбину на несучий трос, виконавцю піднятися по ній до троса і від'єднати старий трос середньої анкеровки від несучого троса під­віски, знявши з'єднувальні затискачі (деталь КС-055) по обидва боки консолі.

6.1.4.Установити струбцину на консолі, закріпити поліспаст на 5 кН (500 кгс) за струбцину і несучий трос поблизу сідла ізолятора. Перевести навантаження ланцюгової підвіски на поліспаст і викласти старий трос з подвійного сідла. За допомогою „вудки" підняти новий трос і укласти в подвійне сідло. Розвантажити поліспаст, зняти його і струбцину з консолі.

6.2.        Витяжка і заміна нового троса.

6.2.1. За командою виконавця здійснити пересування автомотриси до анке­рної опори, установивши її під консоль і розгорнути робочу площадку до опори. За допомогою триметрової драбини піднятися на верх опори з „вудкою".

При габариті залізобетонної конічної опори 3,6 м і більше для підіймання на опору використовують дев'ятиметрову приставну драбину, установивши її з боку анкеровки і закріпивши до опори.

6.2.2.Установити натяжний затискач на анкерній штанзі, закріпити за верх опори струбцину, а між струбциною і натяжним затискачем - поліспаст на 20 кН (2000 кгс). Поліспастом розвантажити вузол анкеровки старого троса середньої анкеровки до ослаблення закладення вушка анкерної штанги на опорі. Обробити вузол кріплення вушка анкерної штанги на опорі, поліспаст розпустити і опустити на землю анкеровку старого троса, трос звільнити від ізоляторів і приєднати до ізоляторів закінцьований на клиновий затискач новий трос. Анкеровку ненавантаженого нового троса підняти за допомогою „вудки" на верх опори і закрити вушко штанги у вузлі кріплення.

6.2.3.Зняти поліспаст, струбцину, натяжний затискач і „вудку", опустити на робочу площадку автомотриси чи на землю. Робочу площадку автомотриси установити в транспортне положення і за командою виконавця переїхати до на­ступної анкерної опори.

6.2.4.Площадку автомотриси розгорнути до опори, за допомогою навісної триметрової чи приставної дев'ятиметрової драбини піднятися до вершини опори. Закріпити за опору струбцину, за струбцину - блок поліспаста, а другий блок поліспаста закріпити за натяжний затискач, установлений на вільному кінці троса, що знаходиться на землі. За допомогою поліспаста трос витягнути, забезпечивши тяжіння не більше 10 кН (1000 кгс), визначити необхідну довжину троса по положенню анкерних ізоляторів. Старий трос звільнити від ізоляторів і опустити на землю. Новий трос на робочій площадці автомотриси закінцювати на клиновий затискач (деталь КС-035) порядком, викладеним у п.5.4. цієї технологічної карти. За допомогою поліспаста з'єднати кінцевий затискач з ізоляторами анкеровки. Перевести навантаження з поліспаста на трос анкеровки.

6.2.5.Зняти поліспаст із натяжного затискача, установленого на тросі, і зі струбцини на опорі. Зняти з троса натяжний затискач, з опори - струбцину і по­ліспаст, опустивши їх за допомогою „вудки" на землю. 

6.2.6. 6.2.6. Площадку автомотриси привести в транспортне положення і переїхати до середньої опори. Завісити триметрову драбину на несучий трос, піднятися по ній і закріпити новий трос середньої анкеровки плашкою в сідлі, з'єднати з не­сучим тросом ланцюгової підвіски з'єднувальними затискачами по два затискача з кожного боку консолі (деталь КС-055).

7. Закінчення робіт

 7.1.       Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на автомотрису.

7.2.Привести робочу площадку автомотриси в транспортне положення.

7.3.Зняти заземлювальні штанги.

 7.4.       При роботі автомотриси на перегоні повернути її на станцію примикання на правах господарчого поїзда порядком, встановленим Інструкцією з руху поїздів.

7.5.                    Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт. При роботі на станції оформити запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, при­строїв СЦБ зв'язку і контактної мережі" ф. ДУ-46. 7.6. Повернутися на виробничу базу ЕЧК.

ТЕМА № 13.5: РЕГУЛЮВАННЯ ЛАНЦЮГОВОЇ ПІДВІСКИ З КОНТАКТНИМ ПРОВОДОМ РОЗКАТАНИМ ПОНИЗУ

Ланцюгову підвіску із проводами, розкатаними понизу, попередньо регулюють по висоті із землі. Насамперед установлюють середню анкеровку, а потім ведуть роботи з обох сторін від неї. Бригаду в цьому випадку доцільно розділити на дві ланки, що складаються із двох-трьох електромонтерів.

Спочатку визначають конструктивну висоту ланцюгової підвіски (див. § 11) і отримане значення, використовуючи рейку з поділками, відкладають на опорі від місця кріплення несучого троса. Від знайденої точки відміряють узяте з монтажних таблиць значення зміни висоти контактного провода біля опор  і на цьому рівні підвішують контактний провід, установлюючи на нього струнові затискачі.

Для визначення висоти контактного провода в середині прольоту рівень головки рейки відзначають на рейці з поділками, установленої біля контактного провода. Від знайденої точки відкладають відрізок, що дорівнює відстані від рівня головки рейки до контактного провода біля опори, зміненій на значення стріли прогину . На отриманій висоті контактний провід приєднують до струни. Під іншими струнами його регулюють так, щоб забезпечити плавну зміну висоти.

Після підйому ланцюгової підвіски в сідла монтують фіксаторні кронштейни і фіксатори, роблять виправку і зрушення консолей. Потім перевіряють і остаточно регулюють висоту контактного провода над рівнем головки рейки зі знімної ізолюючої вишки і надають потрібний нахил струнам.

Контрольні запитання

СЕРЕДНЄ АНКЕРУВАННЯ

		Для чого призначене середнє анкерування
		Завдяки чому відбуваються повздовжні переміщення проводів
		В напівкомпенсованих ланцюгових підвісках середнє анкерування встановлюють для:
		На станціях застосовують середнє анкерування для:
	Переріз тросу середнього анкерування для напівкомпенсованих ланцюгових підвісок
	За допомогою чого трос середнього анкерування приєднують до несучого тросу
	Який затискач використовують для приєднання тросу середнього анкерування до несучого тросу
		За допомогою чого трос середнього анкерування приєднують до контактного проводу
		Який затискач використовують для приєднання тросу середнього анкерування до контактного проводу
		Кінці троса середнього анкерування:
		Від чого залежить довжина середнього анкерування
		Як визначити довжину 1-ї гілки середнього анкерування
		Як визначити довжину всього середнього анкерування
		Визначити довжину 1-ї гілки середнього анкерування, якщо конструктивна довжина дорівнює 1 м
		Визначте довжину всього середнього анкерування, якщо конструктивна довжина дорівнює 1,35 м
		В якій частині прольоту встановлюють середнє анкерування напівкомпенсованої ланцюгової підвіски
		В якій частині анкерної ділянки встановлюють середнє анкерування
		В скількох прольотах встановлюють середнє анкерування напівкомпенсованих підвісок
		В скількох прольотах встановлюють середнє анкерування компенсованих підвісок
		В компенсованих підвісках середнє анкерування встановлюють для
		На перегоні середнє анкерування застосовують для
		Переріз тросу середнього анкерування для несучого тросу в компенсованих  підвісках
		В скількох прольотах встановлюють середнє анкерування для компенсованих підвісок
		Як виконано середнє анкерування компенсованої підвіски
	Які додаткові пристрої використовують для середнього анкерування компенсованої підвіски

Актуалізація знань отриманих на заняттях зі спецпредметів

Тема уроку: «Призначення та будова заземлення. Конструктивне виконання індивідуальних і групових

Заземлення

Захист від струмів короткого замикання, як вже указувалося, забезпечується швидкодійними апаратами, встановленими на тягових підстанціях і постах секціонування. Апаратура захисту відключає пошкоджену ділянку, коли струм короткого замикання досягає певного значення, на яке вона набудована. Для цього потрібно, щоб в місці пошкодження утворився надійний ланцюг без значних опорів, що знижують струм короткого замикання. В осоружному випадку захист може не спрацювати і не відключене замикання викличе серйозні пошкодження.

Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу і інших осіб і збільшення надійності захисту контактної мережі від струмів короткого замикання здійснюють заземлення ряду пристроїв, які можуть виявитися під напругою унаслідок порушення ізоляції або зіткнення їх з обірваними проводами. Заземлення виконують, приєднуючи такі пристрої до рейок. При цьому не повинна порушуватися надійність і стійкість роботи пристроїв автоблокування і електричної централізації, а також погіршуватися умови захисту підземних споруд від корозії блукаючими струмами. Заземленнями обладнують всі металеві опори і конструкції, що використовуються для кріплення проводів контактної мережі, а також інші металеві конструкції, розташовані на відстані менше 5 м від частин контактної мережі, що знаходяться під напругою. Заземляють також арматуру і всі металеві конструкції кріплення ізоляторів контактної мережі, приводи секційних роз’єднувачів і компенсатори, розташовані на залізобетонних опорах і штучних залізобетонних або кам'яних спорудах. Заземленню підлягають всі розташовані в зоні впливу контактної мережі змінного струму металеві споруди, на яких можуть виникнути небезпечні наведені напруги.

На дорогах постійного струму за наявності на штучній споруді освітлення або проходу через нього проводів змінного струму, щоб запобігти попаданню струмів промислової частоти через заземлюючі провідники в рейкові ланцюги СЦБ і електрокорозію споруди, в проводах контактної мережі влаштовують так звані нейтральні вставки. Їх заземляють на рейки проводи, ізольованими від штучної споруди, для чого у все анкеровки проводів на споруду врізають додаткові ізолятори між основною ізоляцією і заземленими частинами. На всіх обводах і відбійниках також вставляють додаткові ізолятори в підвісні гірлянди або ізолюють арматуру кріплення цих ізоляторів від споруди, встановлюючи спеціальні прокладки і втулки. Всі нейтральні елементи між основними і додатковими ізоляторами сполучають одним загальним заземлюючим проводом перетином не менше 50 мм2 по міді, який приєднують наглухо до рейки. На висоті 4 м до цього проводу приєднують паралельно ще один відрізок такого ж проводу, тобто роблять заземлення і приєднання до рейки подвійним. Заземлюючі проводи ізолюють від споруди.Консольні опори на перегонах заземляють на найближчі рейкові нитки, причому опори, розташовані з одного боку колій, — в межах кожної блок-ділянки на одну і ту ж рейкову нитку. При жорсткій поперечині заземляють тільки одну з опор або стійок. Заземлення таких опор, а також Т-образних консольних приєднують по черзі до однієї з рейкових ниток головних колій. Кожну з опор, на якій встановлений секційний роз’єднувач або розрядник, а також опори ізольованої гнучкої поперечини заземляють самостійно. На станціях з одиночними рейковими ланцюгами заземлення опор приєднують до найближчої нитки електротяги. У випадках коли гнучкі поперечини або ригелі перекривають не електрифіковані колії, до рейкової нитки електротяги приєднують ті опори або стійки, які знаходяться ближче до неї. Опори з розрядниками на дорогах з двохнитковими рейковими ланцюгами заземляють на ту ж рейкову нитку, до якої приєднані заземлення всіх опор на даній блок-ділянці. Опори, на яких підвішують проводи живильних або відсмоктувальних ліній і які розташовані віддалено від залізничних колій, заземляють на відсмоктувальні проводи або при їх відсутності — за допомогою групового заземлення рис.169.

Рис.169 Групове заземлення

 Групове заземлення, тобто заземлення ряду опор одним загальним заземлюючим тросом, здійснюють, приєднуючи цей трос до середнього виводу найближчого існуючого або додатково встановлюваного для цієї мети дросель-трансформатора. Груповими заземленнями обладнують в першу чергу опори контактної мережі, що стоять на перегонах у виїмках за кюветом (з великим габаритом), опори на пасажирських платформах або за платформами, опори ізолюючих сполучень анкерних ділянок і в горловині станцій, в зоні яких встановлені секційні роз’єднувачі з руховими приводами і дистанційним керуванням. Останнє дозволяє запобігти з'єднанню рейкових ниток сусідніх колій через заземлення протилежно опор, що стоять, і броню кабелів дистанційного  керування. Повна довжина однієї секції троса групового заземлення не повинна перевищувати 600 м на дорогах постійного і 400 м змінного струму. Відстань від місця приєднання групового заземлення до рейки або середньої точки дросель-трансформатора до крайньої заземленої опори не повинна бути більше 300 м при постійному і 200 м при змінному струмі. Трос групового заземлення виконують з металевого проводу перерізом не менше 70 мм2. Максимальне натягнення його не повинне перевищувати 4 кН (400 кгс).

Трос анкерують на опорі без відтяжки на висоті 4 м від поверхні землі. Довжину і переріз троса групового заземлення опор живильних ліній визначають за умов забезпечення нормального захисту від струмів короткого замикання. Заземлюючі спуски на залізобетонних опорах від цього троса і розрядників виконують подвійними на всьому протязі, а при секційних роз’єднувачах — тільки від приводу. В решті випадків заземлюючі спуски роблять одиночними. Всі спуски, розташовані на залізобетонних опорах, офарблюють під колір опор.

На дорогах змінного струму консоль, кронштейн ДПР і кронштейни анкерних відтяжок на залізобетонній опорі (рис. 171,а) приєднують про­водами з круглої сталі до верхніх проводів заземлюючого проводу, який прокладений в середині стінок опори рис.170 .

Рис.170  Індивідуальне з’єднання

 Зовнішній заземлюючий провід прокладають від нижнього виводу і закріплюють на напівшпалку, яка укладена  на узбіччі колії. На дорогах постійного струму заземлюючий провід прокладають з польової сторони опори.  Він повинен  бути  натягнутий, тому його приєднують  до хомута, який одночасно служить для кріплення іскрового проміжку.

Рис. 171. Схеми встановлення заземлень на залізобетонних опорах

 Щоб провід не торкався опори, його закріплюють на на дерев’яному бруску, який підв’язують до опори дротом. До заземлюючого проводу плашечними затискачами  приєднують консоль, фіксаторний кронштейн, крон­штейн ЛЭП, кронштейни анкерних відтяжок. Другий заземлюючий провід за­кріплюють на напівшпалі і приєднують  до рейки і до іскровому проміжку, а при його відсутності — до першого про­воду. Для того, щоб не утворювався блудний струм, розроблено декілька схем заземлення опор контактної мережі, при яких в нормаль­них умовах опори з рейками не з’єднуються. В якості прикладу наведемо схему, в якій використовують кремнієві діоди. В стійких анодних и знакозмінних зонах  як правило застосовують Т-образну схему включе­ння діодів (рис. 172).

Рис.172. Схема заземлення з використанням діодів

 На опорах контактної мережі підвішують додатковий провід, до якого підключають всі підлягаючі заземленню кон­струкції. До рейок додатковий провід при’єднують через діодні залемлюючі, які встановлюють на опорах на висоті не менше 2,5 м. На кордоні кожної ділянки між ізолюючими стиками (дросель-трансформатор) додатковий провід секціонують, застосовуючи один ізолятор, що забезпечує нормальну роботу пристроїв СЦБ при пошкоджених діодах.

Крім того, додатковий провід ще ділять на секції, довжину L вибирають по умові забезпечення захисту від котрих замиканий в тяговій мережі. Максимальна довжина секції не повинна перевищувати 1200 м (2X600) при залізобетонних опорах контактної мережі и 600 м (2X300) при металевих. Якщо серед залізобетонних є опори з відтяжками, то відстань від діодних заземлень до них не повинен перевищувати 300 м.

В нормальному режимі на додатковому проводі немає напруги і він не з’єднаний  рейками, так як струм через діоди не проходить. При порушені ізоляції контактної  мережі на додатковому проводі з’являться напруга, і діоди починають пропускати струм. Це відбувається при дуже незначній напрузі (біля 1 В). Додатковий провід з’єднують з рейками, виникає коротке замикання, яке повинно бути відключено відповідним захистом на тяговій підстанції чи на посту секціювання.

Додаткові проводи виконують з тросу ПБСМ-70 чи провода АС-70/11, а в окремих випадках — з АС-95/16 и А-120. В якості діодних заземлюючів застосовують з’єднання паралельно три вентиля ВЛ2-200 не нижче 8-го класу. Додатковий провід  з заземлюючим  одинарним проводом такого ж перерізу, а від заземлюючих до рейок з’єднання  подвійними з стальних прутів 12 мм.

На ВСЛ СЦБ використовується два заземлення: в мережі високої (живлячої) напруги і в мережі низької (сигнальної) напруги. В мережі високої напруги на опорах повітряних ліній повинні бути заземлений корпуси кабельних муфт, свинцева оболонка і броня кабелів, кожуха силових трансформаторів, розрядники і приводи триполюсних роз’єднувачів. Металеві цоколі трьохсмугових роз’єднувачів, встановлюваних на дерев'яних опорах, і скоби комбінованих роз’єднувачів — запобіжників типу ПКН, встановлюваних на всіх опорах, не заземляють. В металеву тягу приводів роз’єднувачів врізають ізолюючі вставки з текстоліту або просоченого дерева при установці на дерев'яних опорах. Металеві цоколі лінійних трьохсмугових роз’єднувачів, розміщуваних на залізобетонних або металевих опорах, підлягають заземленню. Заземлююча магістраль, що прокладається по опорі, складається з трьох оцинкованих дротів діаметром 5 мм кожна, звитих в жгут, який кріпиться до опор через 500 мм, або одного провод діаметром 6 мм Від заземленої магістралі до кожного із апаратів, які заземлюються відгалужується окремий кінець: якщо необхідно, виконують додаткові відгалуження, сполучаючи їх з магістраллю за допомогою електрозварювання або болтовими затискачами. Заземлення залізобетонних опор виконується типовим заземлювачем (як і для дерев'яних опор) або заземлювачем, що виготовляються із смугової (12х4 мм) або круглої (діаметром 12 мм) сталі. Такий заземлювач прокладають по бічних стінках і торці опори і приєднують до нижнього висновку прихованого заземлюючого проводу.

Заземлювачами служать сталеві стрижні діаметром 20—25 мм або кутова сталь (50X50X5 мм) завдовжки не менше 2,5 м. При виконанні заземлення електродними заземлювачами число їх в живильні мережі повинне бути не менше двох. Для агресивних ґрунтів застосовують оцинковані заземлювачі. Їх сполучують жгутом заземлюючої магістралі і забивають в землю на відстані не менше 5 м один від одного. Перший заземлювач розташовують від найближчої стійки На відстані 1,5 м. Верхні кінці заземлювачів занурюють на глибину не менше 0,6 м від поверхні землі. На силових і кінцевих кабельних опорах, де є лінії різної напруги, заземлення ліній більш низької напруги виконують окремо, розташовуючи заземлюючий пристрій у опори із сторони, протилежної заземленню лінії більш високої напруги на відстані не менше 5 м від нього. Допускається у опор обробляти грунт, що має високий питомий опір, куховарською сіллю або вугіллям з шлаком, зволоженим електролітом. Щоб понизити опір заземлень, заземлюючі пристрої суміжних опор сполучають один з одним.

Тема 11.1

ТБ при виконанні робіт на захисних і робочих заземленнях

  Обслуговування захисних заземлень відноситься до роботи поблизу частин, що перебувають під напругою. Роботу повинна виконувати бригада не менше ніж з двох чоловік. При цьому керівник робіт IV кваліфікаційної групи повинен спостерігати як за працюючим, так і за рухом поїздів.

  Для виконання роботи із заміни іскрового проміжку або діодів у ланцюзі захисного заземлення необхідно попередньо виконати основне правило:

установити і надійно закріпити на місці розриву мідну шунтувальну перемичку перерізом не менше 50 мм².

  При установці шунтувальних перемичок їх варто спочатку надійно приєднати з боку тягової рейки, а потім до заземлення з іншого боку розриву. Знімати шунтувальні перемички треба у зворотному порядку. Установку і зняття шунтувальних перемичок варто виконувати в гумових діелектричних рукавичках .

Роботи на робочих заземленнях ставляться до категорії робіт зі зняттям напруги і заземленням. Вони повинні виконуватися бригадою, що складається не менше ніж із двох чоловік, причому виконавець повинен мати групу III, а керівник - V. До від'єднання або приєднання робочого заземлення пов'язане з ним високовольтне устаткування варто відключити і заземлити з боку можливої подачі напруги (мал. 25).

Тема 11.2

Монтаж індивідуальних та групових заземленнь

Монтаж індивідуальних заземлень (рис. 290) виконує ланка з двох чоловік. Заземлення виготовляють із сталевих прутів діаметром 10-12 мм в майстерних пункту виконроба і розвозять в «вікно» на перегін. Перед установкою прутки правлять.

 Рис.290. Схема монтажу індивідуальних заземлень: / - опора, 2 -• спуск заземлення, 3 -плашечний затискач,  4 - напівшпалок, 5 - тя­гова рейка

 Один монтер підіймається по дюралюмінієвим сходам на опору / і мотузком піднімає на неї спуск заземлення 2. Плашечним затискачем 3 монтер  підключає спуск до прутку заземлення на хомуті або до прутку заставної деталі. В необхідних випадках спуск згинають. Кронштейни В Л 6-10 кВ заземляють тільки при установці їх на окремих хомутах. У всіх випадках заземля­ють хомут, до якого приєднана основна частина консолі або кронштейна. Після з'єднання спуск натягують, кладуть на дерев'яні підкладки і кріплять до них.

Хомут іскрового проміжку встановлюють на висоті 0,5 м від землі. Одночасно підключають спуск до рейки 5. Від опори до рейки заземлення укладають на напівшпалки 4. Рейку в місці підключення заземлення очищають від бруду. Якщо необхідно проло­жить заземляючі проводи під рейками сусідніх колій на стан­ції,  проводи прикріплюють до шпал скобами. Не можна зрощувати заземлюючі проводи плашечними затискачами, їх потрібно зварювати внакладку.

Групові заземлення виконують тросом С-7С, ПБСМ-70 або ПБСМ-50. Монтаж групового заземлення можна вести одночасно з монтажем інших елементів контактної підвіски. Він складається з розкатки троса заземлення, підйому його з  одночасною установкою деталей кріплення на опорах, витяж­ки троса, анкеровки його на опорах і приєднання  до рейки  або дроселю. При великій довжині троса розкатку проводять в «вікно» з розкатувальної  платформи 1 (рис. 291).

 Рис. 291. Схема розкатки троса групового заземлення: / - розкатувальна   платформа, 2- трос   групового   заземлення,   3 - опора, 4 – дрезина.

      Технологія  розкатки проста і полягає в прошивці троса 2 за опори 3 у міру пересування дрезини. Трос групового заземлення невеликої довжини розкачує на брівку земляного полотна і прошивають за опори вруч­ну.

Після розкатки трос піднімають на рівень п'яти консолі і до болта заставної деталі. Якщо на опорах встановлені кронштейни відсмоктувальних про­водів (рис. 292), то групове заземлення 3 підвішують на додаткових хомутах 4 на відстані 0,3 м від нижнього хомута кронштей­на 2.

   Далі проводять витяжку і анкеровку. Якщо анкеровка здійснюється на проміжкових опорах без відтяжки, то максимальне натягнення не повинне перевищувати 400 кГ. Анке­ровку виконують на висоті 4 м від поверхні землі. На анкерних опорах контактної мережі кріплення троса групового заземлення здійснюють на рівні анкеровки контакт­ного проводу.

Трос анкерують на спеціальному хомуті. Відстань від крайньої заземленої опори до місця підключення заземлення до рейки або дроселя повинна бути не більше 200 м при змінному струмі в контактній мережі і не більше 300 м - при постійному струмі. При великій довжині троса групового заземлення відповідно через кожні 400 або 600 м врізають ізолятори  ПТФ-3,3/5. Підключення заземлення до рейки виконують двома спусками. Якщо пруток заземлення розташований в шарі бетону опори, то вмонтовують ще один додатковий спуск і роблять два підключення до рейки.

Тема 11.3

ЗАМІНА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАЗЕМЛЕНЬ ОПОР НА ГРУПОВЕ

1. Склад виконавців

Електромонтер 5 розряду...................................... 2

Електромонтер 4 розряду...................................... 1

Електромонтер З розряду...................................... 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1.        Зі зняттям напруги і заземленням із застосуванням автомотриси (авто­дрезини) і розкочувальної платформи для розкочування проводів групового за­землення; з використанням приставних драбин 7 - 9 м для його монтажу на залі­зобетонних конічних опорах; з підійманням на висоту.

Розкочування проводу виконується у "вікно", тривалістю не менше 30хв.

2.2.        По наряду і наказу енергодиспетчера. При роботі на станційних коліях - за узгодженням з черговим по станції, на перегоні та головних коліях станції, а також на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним дис­петчером.

3. Механізми, прилади, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і сигнальні приладдя

Мегомметр МС-06 на 2000 В, шт.......................... 1

Мегомметр МІ 101 на 500 В, шт............................ 1

Автомотриса (автодрезина) з розкочувальною платформою, од   1

Драбина приставна 7 - 9 м, шт .............................. 2

Поліспаст на 5 кН (500 кгс), шт............................. 2

Тросоріз, шт............................................................ 1

Затискач натяжний, шт........................................... 2

Ролик монтажний, шт........................... по кількості опор

Набір інструмента електромонтера контактної мережі, компл      1

Лопата штикова, шт '.............................................. 1

Полотно наждакове, лист....................................... 2

"Вудка" капронова, шт........................................... 1

Штанга заземлювальна, шт.. по кількості, зазначеній в наряді

Рукавички діелектричні, пара ............................... 2

Пояс запобіжний, шг:............................................. З

Каска захисна, шт ................................................. 4

Жилет сигнальний, шт............................................ 4

Сигнальні приладдя, компл................................... 1

Радіостанція переносна, шт................................... 2

Брус дерев'яний 1 м, шт......................................... 1

Медична аптечка, компл........................................ 1

4. Норма часу на 1 км колії, люд. год.

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1.Напередодні робіт передати заявку енергодиспетчеру на виконання робіт зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів на опорах, які поєднуються проводом групового заземлення, і надання "вікна" для розкочування проводу, з зазначенням часу, місця і характеру робіт.

5.2.Одержати наряд на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, яка його видала.

5.3.Відповідно до документації підібрати матеріали, ізолятори, хомути,
кронштейни і деталі (арматуру). Перевірити зовнішнім оглядом їх стан, компле­ктність, якість виготовлення і фарбування, прогнати різьблення на всіх нарізних з'єднаннях і нанести на них мастило. Сталеві прутки для заземлень повинні бути виправлені і пофарбовані в два прийоми кузбаським лаком або масляною фар­бою. Сталеві хомути і кронштейни повинні бути оцинковані або пофарбовані.

5.4.Провести випробування іскрових проміжків і замірити опір діодних за­землювачів (схеми випробувань і виміру приведені на рис. 7.1 та 7.2). Іскрові проміжки повинні мати величину пробивної напруги від 800 до 1200 В. Діодий заземлювач повинен мати опір у напрямку від рейки до опори більше 100 кОм, а в зворотному напрямку - рівний нулю.

Завантажити барабан із проводом на козли розкочувальної платформи. Пе­ревірити справність гальмового пристрою і заземлення проводу барабана на ра­му платформи.

5.5.Підібрати монтажні приладдя, захисні засоби, сигнальні приладдя та ін­струмент, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх, а та­кож підібрані матеріали, конструкції і деталі на транспортний засіб, організувати доставку разом з бригадою до місця роботи.

5.6.Одержати наказ енергодиспетчера з зазначенням про зняття напруги і

заземлення струмовідних частая в зоні роботи і закритті колії для руху поїздів, часу початку і закінчення робіт ("вікна"). При роботі на станційних коліях пого­дити її виконання з черговим по станції, оформивши запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі" ф. ДУ-46, а на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним диспе­тчером.

Після закриття колії станції одержати дозвіл чергового по станції, а перего­ну (колії перегону) - дозвіл поїзного диспетчера на його заняття. На перегін ав­томотриса відправляється на правах господарчого поїзда порядком, встановле­ним Інструкцією з руху поїздів.

5.7.Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж з охоро­ни праці всім членам бригади з розписом кожного в наряді. Чітко розподілити обов'язки між виконавцями.

5.8.Заземлити проводи та устаткування, з яких знята напруга, переносними заземлювальними штангами по обидва боки від місця роботи відповідно до на­ ряду.

5.9.Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Розкочування проводу групового заземлення

6.1.1.Зупинити автомотрису з розкочувальною платформою біля опори, на якій анкерується провід групового заземлення.

6.1.2.Загальмувати платформу шляхом встановлення гальмових башмаків під обидві колісні пари з різних сторін платформи.

6.1.3.Відчепити автомотрису від платформи. Приєднати до її автозчепа кі­нець проводу, який розкочується, і розкотити його в першому прольоті зі швид­кістю не більше 10 км/год. Зупинити автомотрису за першою опорою на відстані 10-15м.

6.1.4.Від'єднати провід від автозчепа та повернути автомотрису назад до першої опори. Прошити провід навколо опори (з польової сторони), приєднати його до автозчепа автомотриси і продовжити розкочування до наступної опори.

Зазначені операції по розкочуванню і прошиванню проводу повторюються біля кожної опори з обережністю, яка виключає защемлення та пошкодження проводу. Для запобігання пошкодження проводу об фундамент на першій опорі закріпити, з польової сторони, вертикальний дерев'яний брус.

6.1.5.     Розкатаний до останньої опори провід від'єднати від автозчепа, автомотрису повернути до розкочувальної платформи, зчепитися з нею, вилучити з під колісних пар гальмові башмаки. Відрізати розкатаний провід від барабана.

Одночасно з розкочуванням, біля кожної опори, вивантажувати арматуру кріплення, ізолятори і захисні пристрої (діодний заземлювач, іскрові проміжки).

Під час розкочування між керівником робіт, який знаходиться на автомот­рисі, і електромонтерами на розкочувальній платформі для гальмування бараба­на повинен підтримуватися постійний радіозв'язок з використанням переносних радіостанцій.

6.1.6.     Відправити автомотрису в зчепі з розкочувальною платформою на станцію примикання на правах господарчого поїзда порядком, встановленим інструкцією з руху поїздів. При роботі на станційних коліях оформити запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контакт­ної мережі" ф. ДУ-46.

6.2.        Армування опор

6.2.1.На проміжних опорах встановити з польової сторони кронштейни,
підвісити на них ізолятори, сідла і монтажні ролики. Висота встановлення ви­значається проектом з таким розрахунком, щоб відстань від проводу при найбі­льшій стрілі прогину до поверхні землі і споруджень відповідало значенням, приведеним у табл.2 ПУТОКМ (ЦШЕОТ - 0005).

6.2.2.Для анкерування проводу на початку і на кінці групового заземлення встановити на висоті 4 м від поверхні землі на залізобетонній опорі хомут з ізо­лятором, а на металевій опорі - анкерний вузол з кутникової стали із сергою (де­таль КС-075) і ізолятором.

6.2.3.Встановити кронштейни для кріплення захисних пристроїв, які пере­шкоджають витоку з рейок тягового та сигнального струмів (іскрові проміжки, діодний заземлювач або діод-іскровий заземлювач).

Армування опор виконується безпосередньо з опори, а на залізобетонних конічних опорах - із приставної драбини 7 - 9 м.

6.3.        Монтаж проводу групового заземлення

6.3.1 Один кінець розкатаного проводу закінцювати в кінцевий затискач (деталі КС-035) або виделковий коуш (деталь КС-006) в залежності від марки проводу, підняти його до анкерного вузла і з'єднати з ізолятором.

6.3.2.    За допомогою поліспаста або капронової "вудки" підняти провід і укласти його в монтажні ролики на всіх проміжних опорах, після чого зробити вручну витяжку.

На двоколійних дільницях змінного струму перед початком робіт з монтажу проводу групового заземлення заземлити провід переносними заземленнями, встановленими друг від друга на відстані не більше 200 м.

Підіймання починати на опорі, суміжній з анкерною, на якій трос уже при­єднаний до анкерного вузла, потім на наступних опорах у зоні заземлення.

6.3.3.На анкерній опорі біля другого кінця проводу закріпити поруч з анке­рним вузлом через струбцину один блок поліспаста на 5 кН (500 кгс). Другий блок поліспаста з'єднати з натяжним затискачем, встановленим на проводі, і зро­бити його остаточну витяжку.

6.3.4.Відрегулювати тяжіння по стрілах прогину (по монтажних таблицях, що відповідає марці проводу, який монтується). Стрілу прогину регулюють за допомогою "вудки", перекинутої через провід у середині прольоту. Натягуючи "вудку", збільшують стрілу прогину в даному прольоті, зменшуючи її в сусід­ньому. Тяжіння в проводі не повинно перевищувати 400 кгс. Після досягнення потрібних стріл прогину та остаточного регулювання тяжіння відрізати зайвий кінець проводу з розрахунком на закінцювання в кінцевому затискачі і з'єднання його з ізолятором в анкерному вузлі.

Другий кінець проводу закінцювати в кінцевий затискач або виделковий коуш в залежності від марки проводу, з'єднати його з ізолятором анкерного вузла, зняти поліспаст, струбцину і натяжний затискач. Монтаж проводу вико- нується безпосередньо з опори, а на конічній залізобетонній опорі - із пристав­ної драбини.

6.4.        Монтаж захисного пристрою і приєднання його до тягової рейки

6.4.1.Встановити і закріпити на кронштейнах захисні пристрої. Діодні зазе­млювачі кріпляться на дерев'яних кронштейнах ізольовано від опор на висоті 1,7 м від рівня землі. Іскрові проміжки встановлюють на висоті 0,5 - 1,0 м. В зага­льнодоступних місцях захисні пристрої встановлюють на висоті 2,5 м від рівня землі або посадочної платформи.

6.4.2.Приєднати захисні пристрої до проводу групового заземлення одина­рним проводом того ж перерізу з'єднувальними затискачами.

6.4.3.Змонтувати подвійні заземлювальні провідники від захисного пристрою або від проводу групового заземлення (при відсутності захисного при­строю) до тягової рейки.

Заземлювальний провідник являє собою сталевий пруток діаметром 12 мм на дільницях постійного струму і 10 мм на дільницях змінного струму, пофарбо­ваний у два прийоми кузбаським лаком або масляною фарбою.

Приєднання заземлювальних провідників здійснюється: до міждросельних перемичок - з'єднувальними затискачами (деталь КС-054); до дросель-трансформаторів - під болти клемних виводів; до тягової рейки - за допомогою затискачів для заземлення (деталь КС-124); до іскрового проміжку або діодного заземлювача - плашковими затискачами для заземлюючого проводу (деталь КС-066). Відстань між місцями приєднання проводів до рейок повинно бути не бі­льше 200 мм.

При прокладці заземлювальних провідників під рейками (щоб виключити шунтування рейкового кола) вони повинні проходити в одному шпальному ящи­ку і жорстко кріпитися скобами до дерев'яних шпал або, при залізобетонних шпалах, — в ізольованих трубах (азбоцементних, полімерних і т.п.).

Прокладаються провідники уздовж опори ізольовано від неї на дерев'яних або полімерних прокладках, які закріплюються на опорі.

По землі заземлюючі провідники прокладаються ізольовано в поліетилено­вих трубках, заглиблених на одному рівні з землею, або на напівшпалках, покла­дених по поверхні землі, із кріпленням до них скобами.

Заземлювальні спуски вигинаються по профілю брівки земляної полотнини і баластової призми.

Усі місця приєднання повинні бути очищені від фарби і зачищені наждако­вим полотном до металевого блиску, змащені мастилом, надійно закріплені в затискачах болтами з контргайками.

6.5.        Переключення заземлень опор на провід групового заземлення

6.5.1. За допомогою поліспаста або капронової "вудки" на кожній проміж­ній опорі перекласти провід з монтажного ролика в сідло. Сідло в місцях зламу проводу розташувати так, щоб зусилля від зламу приходилося на основну части­ну корпуса, а не на плашку.

При монтажі алюмінієвих або сталеалюмінієвих проводів між проводом і сідлом укласти вкладиш (деталь КС-067).

Закріпити провід у сідлі плашкою так, щоб положення жолобка плашки від­повідало перерізу проводу.

6.5.2. Вертикальний спуск індивідуального заземлення уздовж залізобетон­ної опори перерізати нижче покладеного в сідло проводу, зігнути кінець прутка паралельно проводу групового заземлення і приєднати його до проводу плапшь вим (з'єднувальним) затискачем.

На металевій опорі приєднати до проводу групового заземлення пруток із круглої сталі. Кінець, який іде до проводу, зігнути паралельно проводу і з'єднати плашковим затискачем. Другий кінець прутка зігнути по місцю і приєднати до розкосу опори болтовим кріпленням. Приєднання до несучих кутників опори не допускається.

З'єднання заземлювальних провідників із проводом групового заземлення виконуються з'єднувальними затискачами (деталь КС-054) - для проводів марки М або ПБСМ; з'єднувальними затискачами (деталь КС-064) - для проводів марки А або АС перерізом 120 - 185 мм~. На заземлюючі проводи і провідники з круг­лої сталі діаметром 10-12 мм і проводу марки А та АС перерізом до 65 мм² вста­новлюються плашкові затискачі (деталь КС-066).

Місця з'єднання сталевих заземлювальних провідників у затискачах зачи­щаються від фарби, а потім до блиску наждаковим полотном. Усі місця приєд­нання повинні бути надійно закріплені болтами з встановленням контргайок і доступні для огляду і контролю.

При груповому заземленні не допускається використання заземлювального провідника прокладеного всередині стінки залізобетонної опори. У цьому випа­дку необхідно прокласти зовнішній заземлювальний провідник, приєднавши його до проводу групового заземлення і до відростків заземлення на хомутах або закладних деталях для кріплення консолей кронштейнів, відтягнень і т.п.

Не підключаються до проводу групового заземлення опори з опором нижче 100 Ом, а також ізольовані від опор заземлювальні спуски від рога розрядника, який заземлюється, або привода секційного роз'єднувача. Заземлення інших вуз­лів кріплення на опорах із грозовими розрядниками і секційними роз'єднувачами переключається на провід групового заземлення.

6.5.3. Перевірити правильність монтажу всіх елементів групового заземлен­ня і справність захисного пристрою.

7. Закінчення робіт

7.1.Від'єднати приставну драбину від опори і опустити її на землю.

7.2.Зняти заземлювальні штанги.

7.3.Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і за­вантажити їх на транспортний засіб.

7.4.Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт.

7.5.Повернутися на виробничу базу ЕЧК.

Тема 11.4

ЗАМІНА ГРУПОВОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ ОПОР

1. Склад виконавців

Електромонтер 5 розряду .................................... 2

Електромонтер 4 розряду .................................... 1

Електромонтер 3 розряду .................................... 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1.Зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів на опорах, які знаходяться в зоні групового заземлення, із застосуванням автомотриси (автодрезини) і розкочувальної платформи для розкочування проводів групового заземлення; з використанням приставних драбин 7 - 9 м для його монтажу на залізобетонних конічних опорах; з підійманням на висоту. Розкочування проводу виконується у "вікно", тривалістю не менше ЗО хв.

2.2.По наряду і наказу енергодиспетчера. При роботі на станційних коліях - за узгодженням з черговим по станції, на перегоні та головних коліях станції, а також на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним дис­петчером.

3. Механізми, прилади, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і сигнальні приладдя

Мегомметр МС-06 на 2000 В, шт ........................ 1

Мегомметр М1101 на 500 В, шт .......................... 1

Автомотриса (автодрезина) з розкочувальною платформою, од  1

Драбина приставна 7 - 9 м, шт.............................. 2

Поліспаст на 5 кН (500 кгс), шт............................ 2

Тросоріз, шт........................................................... 1

Затискач натяжний, шт.......................................... 2

.Ролик монтажний, піт ....................... по кількості опор

Набір інструмента електромонтера контактної мережі, компл       1

Лопата штикова, шт.................................................... 1

Полотно наждакове, лист........................................... 2

"Вудка" капронова, шт... ........................................... 1

Штанга заземлювальна, шт...... по кількості, зазначеній в наряді

Рукавички діелектричні, пара.................................... 2

Пояс запобіжний, шт ................................................. З

Каска захисна, шт ...................................................... 4

Жилет сигнальний, шт............................................... 4

Сигнальні приладдя, компл....................................... 1

Радіостанція переносна, шт....................................... 2

Брус дерев'яний 1 м, шт............................................ 1

Медична аптечка, компл............................................ 1

4. Норма часу на 1 км проводу, люд. год.

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1.Напередодні робіт передати заявку енергодиспетчеру на виконання ро­біт зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів на опорах, які знаходяться в зоні групового заземлення, і надання "вікна" для розкочування проводу, з зазна­ченням часу, місця, характеру робіт.

5.2.Одержати наряд на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, яка його видала.

5.3.Відповідно до документації підібрати матеріали, ізолятори, хомути, кронштейни і деталі (арматуру). Перевірити зовнішнім оглядом їх стан, компле­ктність, якість виготовлення і фарбування, прогнати різьблення на всіх нарізних з'єднаннях і нанести на них мастило. Сталеві прутки для заземлень повинні бути виправлені і пофарбовані в два прийоми кузбаським лаком або масляною  фар­бою. Сталеві хомути і кронштейни повинні бути оцинковані або пофарбовані.

5.4.       Провести випробування іскрових проміжків і замірити опір діодних за­землювачів (схеми випробувань і виміру приведені на рис. 7.1 та 7.2). Іскрові проміжки повинні мати величину пробивної напруги від 800 до 1200 В. Діодий заземлювач повинен мати опір у напрямку від рейки до опори більше 100 кОм, а в зворотному напрямку - рівний нулю.

Завантажити барабан із проводом на козли розкочувальної платформи. Пе­ревірити справність гальмового пристрою і заземлення проводу барабана на ра­му платформи.

5.5. Підібрати монтажні приладдя, захисні засоби, сигнальні приладдя та ін­струмент, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх, а також підібрані матеріали, конструкції і деталі на транспортний засіб, організувати доставку разом з бригадою до місця роботи.

5.6.       Одержати наказ енергодиспетчера з зазначенням про зняття напруги і заземлення струмовідних частин в зоні роботи і закриття колії для руху поїздів на період розкочування, часу початку і закінчення робіт ("вікна"). При роботі на станційних коліях погодити її виконання з черговим по станції, оформивши за­пис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і ко­нтактної мережі" ф. ДУ-46, а на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією - з поїзним диспетчером.

Після закриття колії станції одержати дозвіл чергового по станції, а перего­ну (колії перегону) - дозвіл поїзного диспетчера на його заняття. На перегін ав­томотриса відправляється на правах господарчого поїзда порядком, встановле­ним Інструкцією з руху поїздів.

5.7.Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж з охоро­ни праці всім членам бригади з розписом кожного в наряді. Чітко розподілити обов'язки між виконавцями.

5.8.Заземлити проводи та устаткування, з яких знята напруга, переносними заземлювальними штангами відповідно до наряду. На дільницях змінного стру­му заземлити провід групового заземлення переносними заземлювальними шта­нгами через кожні 200 м.

5.9.Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Розкочування проводу групового заземлення

6.1.1.Зупинити автомотрису з розкочувальною платформою біля опори, на якій анкерується провід групового заземлення.

6.1.2.Загальмувати платформу шляхом встановлення гальмових башмаків під обидві колісні пари з різних сторін платформи.

6.1.3.Відчепити автомотрису від платформи. Приєднати до її автозчепа кі­нець проводу, який розкочується, і розкотити його в першому прольоті зі швид­кістю не більше 10 км/год. Зупинити автомотрису за першою опорою на відстані 10-15м.

6.1.4.Від'єднати провід від автозчепа та повернути автомотрису назад до першої опори. Прошити провід навколо опори (з польової сторони), приєднати його до автозчепа автомотриси і продовжити розкочування до наступної опори.

Зазначені операції по розкочуванню і прошиванню проводу повторюються біля кожної опори з обережністю, яка виключає защемлення та пошкодження проводу. Для запобігання пошкодження проводу об фундамент на першій опорі кріпиться з польової сторони вертикальний дерев'яний брус.

6.1.5.     Розкатаний до останньої опори провід від'єднати від автозчепа, авто­мотрису повернути до розкочувальної платформи, зчепитися з нею, вилучити з під колісних пар гальмові башмаки. Відрізати розкатаний провід від барабана.

Одночасно з розкочуванням біля кожної опори, вивантажувати арматуру кріплення, ізолятори і захисні пристрої (діодний заземлювач, іскрові проміжки). Під час розкочування між керівником робіт, який знаходиться на автомотрисі, І електромонтерами на розкочувальній платформі для гальмування бараба­на повинен підтримуватися постійний радіозв'язок з використанням переносних радіостанцій.

6.1.6. Відправити автомотрису в зчепі з розкочувальною платформою на станцію примикання на правах господарчого поїзда порядком, встановленим Інструкцією з руху поїздів. При роботі на станційних коліях оформити запис у "Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контакт­ної мережі" ф. ДУ-46.

6.2. Витяжка та анкеровка проводу групового заземлення

6.2.1. Окінцювати провід кінцевим затискачем (тип затискача встановлю­ється в залежності від марки проводу). За допомогою драбини встановити на проводі, який потрібно замінити, натяжний затискач не ближче 1 м від ізолятора анкеровки. Закріпивши на ньому і на опорі, через струбцину, поліспаст на 5 кН (500 кгс), розвантажити вузол анкеровки та від'єднати провід, який потрібно за­мінити, від ізолятора анкерного вузла. Замінити, при необхідності, ізолятор або зношені деталі анкерного вузла на нові.

6.2.2.   Підняти "вудкою" окінцьований новий провід і з'єднати його з ізоля­тором анкерного вузла. Приєднати до нового проводу звільнений кінець старого проводу двома живильними затискачами (тип їх встановлюється в залежності від марки і перерізу проводу). Перевести навантаження з поліспаста на анкеровку проводів, зняти поліспаст, струбцину і натяжний затискач.

6.2.3.    За допомогою драбин на конічних залізобетонних опорах або безпосе­редньо з опор, завісити на сідла старого троса групового заземлення розкочувальні ролики і підняти поліспастом або капроновою "вудкою" розкатаний по зем­лі новий провід і укласти його в  розкочувальний ролик послідовно на кожній опорі, починаючи від анкерної, на якій закріплений новий провід.

6.2.4.  Після завершення підіймання та укладання проводу в ролики зробити його витяжку спочатку вручну, а потім поліспастом, закріпленим через струбцину на опорі, поруч з анкерним вузлом, і на натяжному затискачі, який встанов­лено на проводі.

Тяжіння в проводі не повинно перевищувати 400 кгс. Тяжіння можна відре­гулювати по стрілах прогину старого проводу (вони повинні збігатися).

6.2.5. Відрізати зайвий кінець проводу з розрахунком на окінцювання в кін­цевому затискачі і з'єднання його з ізолятором анкерного вузла. Встановити на проводі кінцевий затискач, тип якого вибирається в залежності від марки проводу

6.2 6. З'єднати новий провід зі старим двома живильними затискачами, встановивши їх не ближче 1 м від опори. Навантажити поліспаст до появи сла­бини в анкерному вузлі. Від'єднати старий провід від ізолятора. При необхіднос­ті замінити ізолятор і зношені деталі анкерного вузла. Приєднати до ізолятора новий провід. Зняти поліспаст, струбцину і натяжний затискач.

6.3. Заміна зношеного групового заземлення

6.3.1. Закріпити на опорі поліспаст (3) струбциною (2) вище кронштейна і з його допомогою підняти новий трос і викласти його з монтажного ролика(8). За допомогою гака (7), завішеного на новий провід (6), зачепити гаком старий про­від (5) і разом з новим проводом вийняти поліспастом старий провід із сідла, попередньо знявши в сідлі плашку. При необхідності замінити ізолятор, сідло або зношені деталі кронштейна. При опусканні поліспастом проводів (з'єднаних гаком) укласти новий провід у сідло і закріпити його плашкою (рис. 7.3).

Робота виконується безпосередньо з опор, а на конічних залізобетонних опорах - з приставних драбин 7 - 9 м.

6.3.2. На залізобетонних опорах замінити, при необхідності, дерев'яні або полімерні прокладки для кріплення заземлюючого спуска.

Підняти "вудкою" новий відрізок заземлювального спуска і приєднати його до верхнього хомута або закладної деталі на опорі і, натягнувши його вручну уздовж опори, приєднати до основних хомутів, закладних деталей, до дерев'яних прокладок і до нового проводу групового заземлення, не допускаючи контакту зазем­люючого спуска з поверхнею опори, а та­кож із кронштейном ВЛ до 1 кВ (при його наявності). З'єднання робити пляшковими затискачами (деталь КС-066). Місця з'єд­нання очистити від фарби і зачистити наж­даковим полотном до металевого блиску і нанести мастило.

Рис. 7.3. Схема перекладки проводів групово­го заземлення:

1 - опора; 2 - струбцина; 3 - поліспаст 5 кН (500 кгс); 4 — ведуча вітка поліспаста; 5 — старий про­від групового заземлення; 6 - новий провід гру­пового заземлення; 7 — гак; 8 — монтажний ролик

6.3.3.Перез'єднати зі старого проводу на новий заземлювальні спуски до захисних пристроїв і від опори до проводу групового заземлення. Опустити вниз поліспастом старий провід, зняти гак, монтажний ролик, поліспаст і струбцину з опори.

6.3.4.Виконати аналогічні операції по перекладці нового проводу замість старого і переключенню на нього заземлення опор по черзі на всіх інших опорах (див. п.п. 6.3.1 -6.3.3).

6.3.5.При необхідності, замінити захисний пристрій (ІП або ДЗ), а також за­землювальні провідники від них до тягової рейки. Заміна заземлювальних прові­дників виконується порядком і з дотриманням технічних вимог, які викладені у п. 6.2

6.3.6.Послабити на анкерних опорах (із приставної драбини), а потім зняти живильні затискачі, які з'єднують старий і новий провід. Старий провід опустити на землю і змотати його в бухту.

6.3.7.Перевірити правильність монтажу всіх елементів групового заземлен­ня і справність захисного пристрою.

7. Закінчення робіт

7.1. Зняти заземлювальні штанги.

7.2.Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і за­вантажити їх на транспортний засіб.  

7.3.Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт.

7.4.Повернутися на виробничу базу ЕЧК

Тема 11.5

Перевірка стану і ремонт індивідуального та групового заземлень залізобетонних опор.

1. Склад виконавців

Електромонтер 5 розряду......................................

Електромонтер 4 розряду......................................

Електромонтер 3 розряду......................................

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1.     Зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів на опорах, які знаходяться в зоні групового заземлення, безпосередньо з опори або з застосування приставної драбини 7 - 9 м при роботі на залізобетонних конічних опорах; з підійманням на висоту; без заняття колії.

2.2.      По наряду і наказу енергодиспетчера з зазначенням часу, місця і характеру робіт.

3. Механізми, прилади, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і сигнальні приладдя

Мегомметр МС-06 на 2000 В, піт.......................... 1

Драбина приставна 7-9м, шт ................................. 1

Поліспаст на 5 кН ( 500 кгс), шт............................. 1

Затискач натяжний, шт........................................... 1

Набір інструмента електромонтера контактної мережі, компл ..1

Лопата штикова, шт................................................ 1

Полотно наждакове, лист....................................... 2

Штанга заземлювальна, шт.. по кількості, зазначеній в наряді

Рукавички діелектричні, пара................................ 2

Пояс запобіжний, шт .............................................. 2

Каска захисна, шт .................................................. 4

Жилет сигнальний, шт............................................. 4

Сигнальні приладдя, компл.................................... 1

Медична аптечка, компл......................................... 1

4. Норма часу на 1 км колії, люд. год.

Місце роботи                                              Норма часу

Залізобетонна опора

а) на кривій ділянці                             56,06

б)на прямій ділянці                                 47,42

Металева опора

а) на кривій ділянці                            

б) на прямій ділянці

5. Підготовчі роботи, допуск до роботи

 5.1. Напередодні робіт передати заявку енергодиспетчеру на виконання робіт зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів на опорах, які знаходяться в зоні групового заземлення, безпосередньо з опори або з застосуванням  приставної драбини 7 - 9 м при роботі на залізобетонній конічній опорі з підніманням на висоту, без заняття колії, з зазначенням часу, місця і характеру роботи.

5.2.Одержати наряд на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, яка його видала.

5.3.Завчасно для кожної опори на місці зняти ескізи з нанесенням основних розмірів, форми вигину в місцях приєднання.

5.4.Виправити прутки і заготовити по ескізах заземлювальні провідники потрібної довжини, зачистити кінці на довжині 100 мм для приєднання до рейки, іскрового проміжку або опори.

Провідники повинні бути пофарбовані в два прийоми кузбаським лаком або масляною фарбою. Для заземлення використовуються сталеві прутки діаметром не менше 12 мм для постійного струму та 10 мм для змінного струму,

Підібрати необхідну кількість наступних затискачів:

затискачі для приєднання до рейки (деталь КС-І24);

плашкові - для з'єднання заземлювальних провідників (деталь КС-066);

ввертиші заземлення - для залізобетонних опор на дільницях змінного струму (деталь КС-151).

Перевірити їх комплектність і справність, "прогнати" різьблення на наріз­них з'єднаннях і нанести на них мастило.

Заготовити, при необхідності, дерев'яні або полімерні прокладки для ізоля­ції спусків від залізобетонної опори і в'язальний дріт для кріплення, а також на-півшпалки і скоби для кріплення до них заземлювальних провідників, або одягти на них поліетиленові трубки у випадку прокладки по землі.

Підібрати іскрові проміжки, перевірити їх комплектність і справність, пере­вірити мегомметром на 500 В величину пробивної напруги (вона повинна бути в межах 800 - 1200 В). Схема перевірки приведена на рис. 7.1.

5.5.Підібрати монтажні приладдя, захисні засоби, сигнальні приладдя та інструмент, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх, а та­кож підібрані матеріали, конструкції і деталі на транспортний засіб, організувати доставку разом з бригадою до місця роботи.

5.6.Одержати наказ енергодиспетчера з зазначенням про зняття напруги і заземлення струмовідих частин в зоні роботи, часу початку і закінчення робіт.

5.7.Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж з охоро­ни праці всім членам бригади з розписом кожного в наряді. Чітко розподілити обов'язки між виконавцями.

5.8.Заземлити проводи та устаткування, з яких знята напруга, переносними заземлювальними штангами відповідно до наряду. На двоколійних дільницях змінного струму заземлити трос групового заземлення"через кожні 200 м переносними заземлювальними штангами.

5.9. Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1.        Монтаж індивідуального заземлення від опори до тягової рейки

6.1.1.Роботи рекомендується виконувати до зняття напруги без підіймання на висоту, встановивши шунтуючу перемичку на захисний пристрій групового заземлення.

6.1.2.При наявності в заземленні іскрового проміжку встановити на залізо­бетонних опорах хомути для кріплення вертикального спуска та іскрового про­міжку.

Іскрові проміжки встановлюються:

- при змінному струмі з опором опор менше 100 Ом, при підключенні зазе­млення до рейки двохниткового рейкового кола і менше 5 Ом - при підключенні до середньої точки дросель-трансформатора;

— при постійному струмі - в всі індивідуальні заземлення.

Іскрові проміжки розташовуються на висоті 0,5 - 1 м від землі, а в загально­доступних місцях - на висоті 2,5 м від рівня землі або посадочної платформи.

6.1.3.    Укласти від опори до рейки напівшпалки, заглибив їх у рівень із зем­лею. При застосуванні поліетиленової трубки для ізоляції заземлювального пру­тка від землі, одягти її на пруток. Зігнути кінець прутка на довжині 100 мм під кутом 90° для приєднання його до підошви тягової рейки. Прокладка і підклю­чення заземлювального провідника виконується порядком і з дотриманням тех­нічних вимог, які викладені у п. 6.2

6.2.        Монтаж заземлювального спуска на залізобетонній опорі

6.2.1.Роботи виконуються після зняття напруги в зоні роботи і заземлення проводів відповідно до наряду.

6.2.2.Встановити уздовж опори в двох-трьох місцях дерев'яні або полімерні прокладки для кріплення заземлюючого спуска, закріпивши їх на опорі дротом.

6.2.3.Підняти капроновою "вудкою" виправлений заземлювальний спуск і, натягнувши його вручну уздовж опори з польової або бічної сторони, з'єднати плашковим затискачем (деталь КС-066) із заземлювальним спуском у верхній частині опори (до троса групового заземлення). Закріпити спуск на дерев'яних або полімерних прокладках, не допускаючи при цьому контакту спуска з повер­хнею опори і кронштейном ВЛ напругою до 1 кВ (при його наявності).

Місця з'єднання під затискачами повинні бути очищені від фарби і зачищені наждаковим полотном до блиску.

6.2.4.Приєднати спуск плашковим затискачем (деталь КС-066) до іскрового проміжку або до заземлювального провідника, який іде по землі від тягової рей­ки.

6.2.5.Від'єднати вертикальний спуск від троса групового заземлення, ви­
правити зігнутий його кінець або відпиляти ножівкою по металу.

6.3.        Демонтаж троса групового заземлення

6.3.1. На кожній проміжній опорі за допомогою поліспаста на 5 кН ( 500 кгс) або капронової "вудки", вийняти провід та опустити його на землю, демонтувати кронштейн кріплення проводу на опорі, атакож всі інші елементи групового заземлення на опорах.

6.3.2.Зняти шунтуючу перемичку на заземлюючу зону на спуску від проводу групового заземлення до тягової рейки.

6.3.3.Демонтувати спуск і арматуру кріплення на опорі діодного заземлювача або іскрових проміжкив

6.3.4.На кінцевих опорах де анкерується провід групового заземлення, за допомогою поліспаста, закріпленого на опорі і на натяжному затискачі, який встановлено на проводі, від’єднати провід від ізолятора та відпустити його на землю. Зняти поліспаст і натяжний затискач, демонтувати вузли анкеровки., змотати провід у бухту, прив’язуючи наступні витки до попередніх. Встановити на бухті загальні в'язки.

7. Закінчення робіт

7.1.Від'єднати драбину від опори та опустити її на землю.

7.2.Зняти заземлювальні штанги.

7.3.Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на транспортний засіб.

7.4.Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт

Повернутися на виробничу базу ЕЧК.

Контрольні питання для перевірки знань з теми

„Заземлення”

1. Який діаметр проводу використовують при індивідуальному заземленні на постійному і змінному струмі?

2. Що включають в заземлення для зниження блудного струму, а також для надійної роботи автоблокування та контролю цільності рейок?

3. До яких заземлюючих конструкцій приэднують і заземлюють провід індивідуального заземлення?

4.     Яка повна довжина однієї секції троса групового заземлення на постійному і змінному струмі?

5. На якій висоті анкерується груповий провід на опорі від поверхні землі?

6. На якій висоті від рівня землі встановлюють іскровий проміжок?

7. Яке повинно бути натяжіння тросу групового заземлення?

8. На якій відстані повинні бути заземлені металеві опори і конструкції, які використовують для кріплення контактного проводу, а також інші металеві конструкції?

9. Як ізолювати заземлюючі проводи від землі?

10.  Яка відстань від місця приєднання групового заземлення рейки, або  середньої  точки дросель-трансформатора до крайньої заземленої опори постійного і змінного струму?

11.   На яку пробивну напругу розрахований  іскровий проміжок ІМП-62-2?

12.  Яка довжина прокладеного по землі провідника групового заземлення від опори до рейковиї мережі?

ТЕСТ

„Заземлення”

1.     Який діаметр проводу використовують при індивідуальному заземленні на постійному і змінному струмі?

        1.)    12 мм і 10 мм.

        2.)    15 мм і 12 мм.

        3.)    16 мм і 15 мм.

2.     Що включають в заземлення для зниження блудного струму, а також для надійної роботи автоблокування та контролю цільності рейок?

        1.)    іскровий проміжок.

        2.)    дросель-трансформатор

        3.)    трансформатор.

3.     До яких заземлюючих конструкцій приэднують і заземлюють провід індивідуального заземлення?

        1.)    рейка, заземлююча конструкція

        2.)    заземлююча конструкція, контур

        3.)    рейка, дросель-трансформатор

4.     Яка повна довжина однієї секції троса групового заземлення на постійному і змінному струмі?

        1.)    600 м і 400 м.

        2.)    500 м і 300 м.

        3.)    650 м і 350 м.

5.     На якій висоті анкерується груповий провід на опорі від поверхні землі?

        1.)    4 м.

        2.)    5 м.

        3.)    6 м.

6.     На якій висоті від рівня землі встановлюють іскровий проміжок?

        1.)    0,5 - 1 м.

        2.)    0,8 – 1,2 м.

        3.)    1 – 1,5 м.

7.     Яке повинно бути натяжіння тросу групового заземлення?

        1.)    не менше 4 кН (400 кгс).

        2.)    не менше 6 кН (600 кгс).

        3.)    не менше 8 кН (800 кгс).

8.     На якій відстані повинні бути заземлені металеві опори і конструкції, які використовують для кріплення контактного проводу, а також інші металеві конструкції?

        1.)    менше 8 метрів

        2.)    менше 6 метрів

        3.)    менше 5 метрів

9.     Як ізолювати заземлюючі проводи від землі?

        1.)    ізолятор, напівшпала

        2.)    кузбаський лак, напівшпала

        3.)    кузбаський лак, ізолятор

10.   Яка відстань від місця приєднання групового заземлення рейки, або  середньої  точки дросель-трансформатора до крайньої заземленої опори постійного і змінного струму?

        1.)    не більше 300, 200 метрів

        2.)    не більше 400, 300 метрів

        3.)    не більше 500, 400 метрів

11.   На яку пробивну напругу розрахований  іскровий проміжок ІМП-62-2?

        1.)    не більше 800 В

        2.)    не більше 700 В

        3.)    не більше 600 В

12.   Яка довжина прокладеного по землі провідника групового заземлення від опори до рейковиї мережі?

        1.)    не більше 100 метрів

        2.)    не більше 80 метрів

        3.)    не більше 50 метрів

    

Рекомендована література

1. Типова інструкція "Правила улаштування та технічного обслуговування контактної мережі електрифікованих залізниць" (ЦЕ-0023).- Міністерство транспорту України.

2. Борц Ю.В., ЧекулаевВ.Е. "Контактная сеть."  - М.: Транспорт, 1981. - стр.223.

3. "Технологічні карти на роботи по утриманню та ремонту пристроїв контактної мережі електрифікованих залізниць".- Книга ІІ.: Київ.- Міністерство транспорту України - 2001.

4. "Технологічні карти з капітального ремонту пристроїв контактної мережі електрифікованих залізниць".- Книга І.: Київ.-  Міністерство транспорту України -2003.

5. "Технологічні карти з технікою обслуговування, поточного та капітального ремонту лінійних пристроїв не тягового електропостачання на опорах контактної мережі і окремих опорах на обходах".- Книга ІІІ.: Київ.- Міністерство транспорту та зв’язку України - 2004.

6. Фрайфельд А.В., Бондарев Н.А.,  МаркинА.С. "Устройство, сооружения и эксплуатация контактной сети и воздушных линий."  - М.: Транспорт, 1987р. - 335 с.

 Посилання на електронні посібники

http://padaread.com/?book=38780&pg=1

https://www.pomogala.ru/books_17_energo/markov_kontaktnye_sety.html

http://scbist.com/kontaktnaya-set-i-podstancii/3551-knigi-dlya-rabotnikov-ech.html

https://www.twirpx.com/files/science/transport/rail/contact/

http://library.zdsimulator.com.ua/books.php?cid=19

http://ecat.diit.edu.ua/zu/Vlasov.pdf

http://railway.in.ua/load/zheleznodorozhnaya_biblioteka/proektirovanie_kontaktnoj_seti/12-1-0-275

https://umczdt.ru/books/41/230294/

Посилання на відео файли

https://www.youtube.com/watch?v=mRUe2rsJiKQ

https://www.youtube.com/watch?v=8Btw89O23Xg

https://www.youtube.com/watch?v=TLJ7sz9HZg0